Побачила, хто тренує мого чоловіка, і обімліла
Довго не розуміла, звідки в моєму чоловікові такий потяг до спорту. А як побачила, що за тренер із ним займається, то одразу дійшло. Ось чому чоловік кардинально змінився.
Зараз усі кудись ходять. Спортзали, тренінги, майстер-класи, групові покатушки на велосипедах, організовані екскурсії у малих групах. Таке відчуття, що просто сидіти вдома стало непристойно.
Якщо ти поважаєш себе, обов’язково маєш зайняти чимось дозвілля. Не має значення, чим. Аби поруч хтось був. Мені здається, люди бояться самотності і розучилися проводити час наодинці із собою.
Коли людина одна, вона мимоволі заглядає всередину себе. І найчастіше вона бачить там порожнечу. Доводиться заповнювати її іншими людьми. Ось і бігає народ після роботи то по кулінарними майстер-класами, то на уроки живопису.
Хоча, за великим рахунком, ні те, ні інше в реальному житті не стане в нагоді. Хто вдома готуватиме складну французьку страву з мільйоном інгредієнтів, які у магазині й не купити? А хто буде серйозно займатися живописом? Все це пустощі.
Ось і коли мій чоловік заговорив про те, що йому треба було б походити в спортзал, я так само скептично посміхнулася. Ще один, кому потрібна юрба навколо і хто боїться залишатися наодинці із самим собою. Або зі мною
Однак чоловік, помітивши мою недовіру, загарячкував і сказав, що йому давно час привести себе в порядок. Прибрати пузо, підтягнути м’язи та підбадьорити дихальну систему.
Що ж, для здоров’я коханої людини мені нічого не шкода. Я виділила кругленьку суму з сімейного бюджету, чоловік купив річний абонемент і з великим натхненням взявся за заняття.
До спортзалу він ходив спочатку двічі на тиждень після роботи. Через місяць почав і втретє, одного з вільних вихідних днів. Благовірний сказав, що триразове відвідування – це майже гарантія відмінного результату в найкоротші терміни.
Вже за півроку почала змінюватися не лише постава чоловіка. Він справді став більш підтягнутим та міцним. Якщо раніше думка про підйом пішки на восьмий поверх викликала в нього напад жаху, то зараз він йшов нагору якщо не з посмішкою, то без скарг і зупинок.
Ви не повірите, але змінився і його характер. Він став менше дратуватись, більше жартує і взагалі просто бризкає оптимізмом. Раніше чоловік любив похмуритися з приводу і без, а зараз з дурною усмішкою твердить усім навколо, що складності закінчаться і ми ще заживемо ого-го.
Але найдивніше, що змінилося його ставлення до мене. Так-так, у нас ніби другий медовий місяць розпочався. Хоча, що я говорю, такого не було навіть після весілля. Мій чоловік, якого я знаю вздовж і впоперек, почав виявляти до мене увагу, каже компліменти, запрошує на побачення
Я навіть у двадцять років не почувала себе такою коханою та бажаною. Подруги кажуть, що я зовні змінилася. Помолодшала ніби.
Я довго не могла зрозуміти, у чому причина такої зміни у чоловіка. Поки що не заїхала за ним у спортивний клуб і не зазирнула до зали. Що я там побачила! Все тренування навколо чоловіка вилась якась гарненька дівчина з накаченими губами та рештою частин тіла, ледве прикритими шортиками та спортивною маєчкою.
Вона допомагала робити вправи, давала поради, коригувала пози. У мене просто щелепа відвалилася. Так ось чому чоловік повертається після тренувань у всіх сенсах голодний! Не дивно, якщо йому доводиться тренуватися пліч-о-пліч з такими персонажами.
Я ледве дочекалася чоловіка і накинулася на нього з питаннями: “Дімо, поясни мені, що це за дівчина терлася про тебе в залі?” “Дорога, це не дівчина, а мій персональний тренер, Іринка”.
Іринка?! Це було вже надто. Чоловік спокійно додав, що йому краще працюється із жінкою-тренером. Нібито у чоловіків-тренерів у цьому клубі погане почуття гумору і взагалі, з ними нема про що поговорити.
А в Іринки, зрозуміло, і почуття гумору відмінне і взагалі, простіше і легше за людину на землі не знайти. Вони, мовляв, чудово розуміють одне одного. Я анітрохи не сумніваюся, що ця панянка чудово ладнає з мужиками.
Ще б пак, у таких-то шортиках. Від них жоден живий чоловік не зможе відвести погляд. Спочатку я думала, що треба терміново рятувати чоловіка і витягати його з лап зухвалої тренерки. А потім замислилась.
Якщо дівчисько і піднімає чоловікові настрій, то несе він його додому, до мене. Виходить, я повинна дякувати дівчині за те, що наше з благовірним життя стало раптово таким яскравим і пристрасним?
Тренерка, виходить, добро нам робить. Загалом сиджу в роздумах і не знаю, як вчинити. Чи то заборонити чоловікові займатися з такою тренеркою, чи то насолоджуватися результатом їхніх спільних тренувань.