Я зрозуміла через два роки шлюбу, що Максим – не той чоловік, з яким я хочу прожити своє життя. Але й мовчки вигнати зі своєї квартири його не можу, адже я колись його забрала в іншої жінки.

Мені 25, нещодавно закінчила виш і вже підшукала роботу з доходом понад 30 тисяч. У мого чоловіка зарплата 20 тисяч, і йому здається, що це нормальні гроші. Може, для когось це й так, але я знаю, що він може набагато більше заробляти. Може, але не хоче, бо для цього треба більше напружуватися, ворушитись, шукати замовників, домовлятися.

Зараз він працює в друга, який дає йому розслабитися на роботі і не турбувати себе великими замовленнями. Мене це дратує.

Знайомі ми три роки, два з них одружені. Один рік просто зустрічалися. Я не відразу дізналася, що маю стосунки з одруженим чоловіком. Він і не поспішав зізнаватись у сімейному статусі.

Взагалі, я б і сама не здогадалася по його вигляду, що Максим сімейний чоловік. Він старший за мене на 10 років, виглядає завжди чисто, але недбало: то сорочка не попрасована, то волосся не причесане. Загалом так, як зазвичай виглядають неодружені.

Одного разу взагалі прийшов на побачення у дірявій шкарпетці. Звучить комічно, але як його дружина могла відпустити до коханки у такому вигляді?!

Так, колишня дружина Максима знала про пригоди чоловіка і мовчки погоджувалася на все. Вона з тих жінок, які готові прощати все на світі, аби чоловік не йшов із сім’ї.

Я не хочу засуджувати її, але мене б такий стан справ змусив вигнати чоловіка. Я була далеко не першою, з ким Максим весело бавив вечори і ночі далеко від рідного дому.

Тільки зараз я розумію, яку дурість зробила, відводячи Макса з сім’ї. Таку безглуздість я ніколи не пробачу собі! Він повний нуль і як чоловік, і як здобувач в сім’ї.

Незважаючи на те, що він водив мене за ніс, не зізнаваючись у своєму сімейному становищі, я була шалено закохана. Мені здавалося, що Максим просто потрапив не в ті руки, тому він такий лінивий і безініціативний. А ось зі мною він стане справжнім чоловіком!

Не судіть суворо, я була на той момент студенткою, в мені вирував юнацький максималізм. Я вірила, що у мене в руках пластилін у вигляді коханої людини, тож і перейшла до дій.

Мені вдалося переконати Максима в тому, щоб він покинув сім’ю і одружився зі мною. Зі мною він дізнається, що таке справжнє життя.

Максим вагався, але таки погодився на мою пропозицію. На захист чоловіка хочу сказати, що його голова чудово працює, як у професіонала своєї справи. Проблема в тому, що Макс не використовує своїх знань на всі 100.

Перший рік ми купалися в коханні, розчинялися один в одному. Це був чудовий час із метеликами у животі.  На другий рік спільного життя романтики вже не вистачило. Я розумію, що крім ліжка мені потрібні й інші ресурси для комфортного життя.

Максим почав змінюватись на очах. Він тільки під час наших побачень був увесь такий романтичний та дбайливий.  Після весілля він перетворився на черствого сухаря, якого ніщо не цікавить, окрім машини та ігор на телефоні.

За собою прибирати він не привчений. Навіть банально чашку помити для Макса непосильна праця. Не кажучи вже про те, щоб шкарпетки не розкидати по квартирі та кришку унітазу опускати після своїх справ.

Раніше я не звертала увагу, що ми не проводили культурні вечори. Макс не водив мене ні до театру, ні до кіно. Я розумію, що на той момент його цікавило інше. Але зараз, коли ми вже чоловік та дружина, чому б не відпочити з користю для душі? Для Макса це все марна трата часу. Фільми можна і вдома подивитися, безкоштовно та в комфорті, лежачи на дивані.

6 тисяч чоловік платить на дитину колишній дружині, але мріє її забрати до себе. Тільки “до себе” – це у мою квартиру, яку мені подарував тато. У самого Макса за плечима нічого нема.

Жили з колишньою дружиною вони у квартирі тещі, його навіть не напружує, що він все життя вештається по квартирах жінок. А свою так і не купив. Макс вважає, що не має значення чия це квартира. Адже ми сім’я.

Кохання притихло до чоловіка, і мій раніше затуманений розум знову почав функціонувати на повну силу. Я розумію, що обрала собі в супутники не того чоловіка.

Я з освіченої та забезпеченої родини. Мама вклала в мене багато, і амбітності мені не позичати. Я тільки на початку кар’єрного шляху з такою зарплатою і планую рости вгору, а Макса все влаштовує при його доходах.

Рішення вигнати чоловіка із квартири в мене остаточне. Ось тільки мені ніяково, адже я зруйнувала його багаторічний шлюб із колишньою дружиною, і зараз просто візьму та виставлю за двері з валізою? Якось неправильно.

У мене ще залишилися почуття до Макса, тому я не хочу його ображати. Потрібно буде плавно підвести чоловіка до думки про неминуче розлучення.

Після серйозної розмови я дам Максу ще місяць чи два пожити у моїй квартирі, поки він не знайде собі притулок. Швидше за все, навіть попроситься назад до колишньої дружини. Куди йому ще йти? Там його приймуть у будь-якому разі.

Нікому не раджу кидатися у вир заради кохання. Повірте, не буває раю в курені, навіть із коханою людиною.