Один чоловік запросив свого друга до себе в гості, так як настав важкий період в його житті і він просто шукав когось, кому можна було б виговоритися. Його сімейне життя йшло під укіс, і він навіть думав про розлучення. Під час розмови з другом, чоловік почав розповідати про перепитії свого життя.

Він звинувачував свою дружину в тому, що вона зіпсувала його життя. За його словами, якби не вагітність дружини в віці 18 років, то він міг би закінчити університет, знайти нормальну роботу, і відносини з батьками були б нормальними.

Замість цього він мав незакінчену вищу освіту, батьків, які його вигнали з дому, і втратив багатьох своїх приятелів, які насолоджувалися життям, поки він міняв підгузники.

Друг чоловіка мовчки слухав його, а потім запитав, у чому саме винна його дружина. Чи в тому, що народила дитину? Чи в тому, що він з 18 років крутився, зробив успішний бізнес, побудував шикарний будинок. Чи в тому, що від нього відвернулися батьки і приятелі, а вона залишалася поруч?

Слова друга вразили чоловіка, і він зрозумів, що він несправедливо звинувачує свою дружину у своїх невдачах.

Насправді, ця жінка стимулювала його до нових звершень, підтримувала і вірила в нього, коли батьки та приятелі називали його невдахою. Вона була поруч, коли він боровся зі своїми проблемами. Тож винуватити її в його проблемах це помилка.

Друг нагадав йому про цінність сімейних взаємин і відповідальність за свої вчинки. Чоловік зрозумів, що не треба переносити власну вину на інших, а брати відповідальність за свої вчинки самостійно.