Прихистила брата в себе, й сотню разів пошкодувала. Те, що він зробив нещодавно – було останньою краплею
Ми з чоловіком живемо в столиці. Моя сім’я – у Полтавській області в невеличкому селі. В нас невеличка квартира (2 кімнати), є двоє дітей. Живемо не дуже розкішно, часом доводиться економити, саме нещодавно виплатили кредит за помешкання. Тепер хоч маємо своє власне гніздечко, аж дихати легше.
Та зараз у нас вдома живе ще мій брат. Він нещодавно розлучився (жив у квартирі дружини, тому й не мав куди податися). Мені не тяжко було йому допомогти, я навіть рада була, але ця радість тривала не довго.
З кожним днем я почала помічати, який він неохайний, ніколи за собою не прибирає, постійно смітить, не купує продуктів, живе за наш рахунок, щоночі ходить і гримить, не дає спати ні мені з чоловіком, ні дітям. Ми спочатку відносилися спокійно, бо він розлучився, в нього складний період, та кілька днів він зробив те, що стало останньою краплею дня нас з чоловіком.
Я купила авокадо, оскільки вони не дуже дешеві, то зазвичай беру рідко, і тільки для дітей, бо вони дуже люблять. А мій брат сів, і за один підхід з’їв дві величезні штуки, навіть дякую не сказав, взагалі нічого… Й після цього ще цілу ніч ходив, гримав чимось в квартирі.
Чоловік не стерпів, зібрав його речі й просто вигнав. Я це рішення підтримала. Не повірите, але дихати стало набагато легше. Хоч він і брат, але поводився так, ніби то ми в нього живемо, а не навпаки!