Максима я зустріла у компанії спільних друзів. Приємний чоловік одразу справив на мене враження. Подруга попередила, що зв’язуватися з ним поки що не варто.

Виявилося, Максим проходив через складне розлучення із дружиною. Дітей у них не було, а ось власності вони встигли достатньо нажити. Ні, скандалів та інтриг не було. Але деякі розбіжності були присутні.

Я все ж таки сходила на побачення з Максимм і тільки зміцнилася у своїй думці, що таких чоловіків ще пошукати треба. Уважний, дбайливий. Однак я відразу заявила чоловікові, що поки він не отримає офіційного паперу про розлучення, нічого в нас з ним не вийде. Якщо вже й починати спільне життя, то із чистого аркуша.

Максим мене зрозумів і пообіцяв повернутися якнайшвидше. З розлученням, зрозуміло. Через півроку він справді з’явився і з гордістю показав мені штамп у паспорті.

— Дивись, тепер я офіційно вільна людина. З колишньою дружиною нам таки вдалося вирішити спірні питання.

Ще за рік ми одружилися і почали жити разом. Максим був у відрядженні, коли мені зателефонував незнайомий номер. Жіночий голос сказав, що це Іра, перша дружина Максима.

Я не мала особистого досвіду спілкування з колишніми своїх чоловіків, але в нашому суспільстві якось прийнято реагувати на такі дзвіночки негативно. Тому внутрішньо я одразу напружилася.

Ірина вибачилася за занепокоєння і сказала, що їй потрібні якісь папери, які має тільки Максим. Я обіцяла їй передзвонити і одразу ж зв’язалася із чоловіком.

Той пояснив, де лежать потрібні документи, та порадив не зустрічатися з Ірою особисто, а передати документи через кур’єра. Мовляв, щоб не марнувати час.

Мені стало цікаво, а яка вона, ця Іра, з якою мій чоловік жив майже п’ять років. Папери я вирішила віддати їй до рук. Ми зустрілися у кафе та обмінялися уважними поглядами.

Зрозуміло, не часто в нашому житті відбуваються зустрічі колишньої та нинішньої дружин одного чоловіка. Я чекала якихось підколів від Іри. Мовляв, побачимо, чи ти будеш щаслива з Максимом відбивши його в мене.

Хоча, і я наголошую на цьому, ніхто нікого не відбивав. Але Ірина, як виявилось, дуже мила та скромна жінка, нічого такого не сказала. Вона взагалі спілкувалася зі мною, як із колегою чи приятелькою.

Запитала, як справи, а коли я поскаржилася на те, що у Максима незабаром день народження, а я так і не придумала, що йому подарувати, дала слушну пораду.

— Він завжди мріяв побувати у справжньому поході, наприклад, у горах. Якщо для нього це ще актуально, придивись до професійного туристичного екіпірування. Сам він собі його не придбає, пошкодує грошей. Твоєму подарунку дуже зрадіє, — з усмішкою додала Ірина.

Я невиразно хмикнула, сказавши, що подумаю. Коли Максим повернувся, я обережно почала розпитувати. Виявилося, що чоловік не залишив ту давню мрію і справді був би радий вирушити в гори.

На день народження я подарувала дружину якісне екіпірування, яке, як і передрікала Іра, його захопило. Я не втрималася і надіслала їй повідомлення зі словами подяки за таку гарну ідею.

Так почалося наше з колишнього мого чоловіка спілкування. Вона більше не дає мені порад щодо мого життя з Максимом. Ми спілкуємося на абстрактні теми. І знаєте, що? Я не зустрічала більш делікатної та розуміючої людини, ніж Ірина.

З нею я можу обговорити все і точно знаю, що вона мене не зрадить і не обдурить. Подруги в шоці. Говорять, як ти можеш спілкуватися з “ворогом”. Мовляв, вона тільки й чекає нагоди, щоб “завдати мені удару в спину”.

Іра розповіла мені свою історію. Виявляється, розлучення відбулося з її ініціативи. Все дуже банально: Ірина зустріла іншу людину і тепер щаслива з нею у шлюбі.

Моя сім’я повторює за моїми подругами. Мама кричить, що я збожеволіла і де це бачено, щоб колишні та нинішні дружини спілкувалися. Говорить, що це просто непристойно.

А що тут непристойного, я зрозуміти не можу. Не спимо ж ми всі вчотирьох. Просто зрідка балакаємо про життя. Хтось сказав, що різні за рахунком дружини мають бути ворогами. Але мама не погоджується. Кричить, ось побачиш, вона тобі підкладе свиню. А вже пізно лікті кусати буде. Каже, потім не приходи до мене скаржитися.

Мої тітоньки, з якими мама люб’язно поділилася таємницею, туди ж. При кожній нагоді бубнять, що я обов’язково залишуся обманутою. Мовляв, колишня навмисне тебе лестощами та ласкою обплутує, щоб Максима повернути.

Втомилася вже всім пояснювати, що Ірині нічого від мого чоловіка не потрібно. В неї давно своя сімʼя. Пора б і їм навчитися вірити людям, а не якимось там легендам про злих колишніх.