Ми з чоловіком та дітьми живемо у невеликому приватному будинку разом із його мамою. Вона не лізе в наші стосунки, не вказує як правильно виховувати дітей, але вона вже дуже любить рахувати чужі гроші та на всьому заощаджувати.

Коли ми з чоловіком тільки одружилися, щодня ми вислуховували, що весілля можна було зіграти й подешевше, хоча в нас не було пишної урочистості, просто сходили до кафе з батьками та нашими свідками.

Потім робили у будинку ремонт, тут не обійшлося без скандалів.

– Куди такі дорогі шпалери? Навіщо такі дорогі меблі, старі ще гарні, – обурювалась свекруха, встаючи на захист старого радянського серванту та дивана, з якого вискочили вже всі пружини.

Коли я завагітніла, свекруха одразу полізла на горище за старим дитячим ліжечком та речами, в які одягали ще мого чоловіка. Якщо серед одягу ще можна було знайти щось пристойне, то ліжечко – взагалі без коментарів. Побачивши, що ми привезли з магазину нове, свекруха влаштувала страшний скандал.

– Ви взагалі гроші не цінуєте! Навіщо купувати, якщо речі вдома добрі є?

– Мамо, твої добрі речі в такому поганому стані, що навіть чхнути страшно, розсипляться, – відповів їй чоловік. Він завжди відноситься до таких ситуацій з гумором, а свекруха від цього злиться ще більше.

Через якийсь час свекруха почала голосити, що ми багато грошей витрачаємо на дитину, мовляв, у дочки занадто багато речей та іграшок, гроші даремно спускаємо.

За два роки народився ще й син. Свекруха тоді билася в істериці через те, що знову довелося купувати нову коляску та ліжечко, адже все старе ми продали. Намагалися розмовляти з нею, пояснювали, що не варто рахувати наші гроші, адже в неї ніхто нічого не просить. Чоловік їй сам часто приносить продукти, тому що вона купує все найдешевше. Звичайно ж, він завжди вислуховує, що витратив багато, є дешевші продукти і так далі.

Зараз у неї з’явився новий привід для нервування. Чоловіка відправили у відрядження і повернеться він лише 31 грудня. Вся підготовка до Нового року лягає на мої плечі.

Так як у нас свій будинок, я запропонувала дітям красиво все прикрасити всередині та зовні, як у їхніх улюблених новорічних фільмах. Ми з дітьми поїхали до магазину, купили гірлянди, велику ялинку, багато інших новорічних прикрас. Діти просто пищали від захоплення. Вдома одразу почали все прикрашати, одразу вийшла така казкова та новорічна атмосфера.

Казка тривала доти, доки свекруха не прийшла з роботи.

– Це скільки ти грошей на таку дурницю витратила? Гаразд, вони маленькі, але ти! Доросла жінка, двоє дітей, а гроші взагалі не цінує! – верещала вона.

Я раніше не сприймала серйозно її лайку з приводу грошей, але, коли вона почала кричати на мене і принижувати при моїх же дітях, я не терпіла.

– Скільки я витратила – це взагалі не ваша справа! Досить уже рахувати чужі гроші, у вас ніхто нічого не просить, ми витрачаємо тільки свої кровні, – відповіла я.

Приблизно через півгодини мені зателефонував чоловік, сказав, що мама ридає йому в люльку через те, що я нагрубила їй при онуках.

– А те, що вона мене звітує за моїх дітей за те, що я витрачаю свої ж гроші, це нормально? – образилася я.

Чоловік мене підтримав і трохи заспокоїв, обіцяв поговорити зі своєю мамою.

Свекруха підійшла до мене сама і вибачилася. Сказала, що погарячкувала і наговорила зайвого. Все було спокійно, доки вона не заговорила про новорічні подарунки.

У нас є невелика традиція, ми даруємо один великий подарунок – це від нас із чоловіком, як правило, якусь гру, щоби син і дочка могли разом у неї грати, а щось маленьке кожному окремо – це від Діда Мороза. Цього року ми з чоловіком порадилися та вирішили купити дітям ігрову приставку.

Щойно свекруха почула про такий подарунок, її терпінню, мабуть, настав кінець.

– Хто ж це дітям такі дорогі подарунки дарує! У мене в 10 років і в думках не було таких речей у батьків просити, – заголосила вона.

Я нагадала свекрусі, що коли їй було 10 років, ні про які ігрові приставки ніхто взагалі не знав, але вона мене вже не чула. На мене знову виплеснулася купа бруду, свекруха кричала, що ми не цінуємо гроші, витрачаємось на будь-яку нісенітницю, дітям не той приклад подаємо, знову пригадала мені мої новорічні прикраси для дому… Загалом, ми посварилися з нею ще сильніше, ніж минулого разу. .

Свекруха пішла ночувати до сусідки, напевно, вже перемили мені всі кісточки. А мені вже це набридло, я не можу весь час мовчати і не звертати уваги.

Прикро, звичайно, що ми так посварилися перед святом, тепер навіть не уявляю, що буде, коли приїде чоловік.