Сестру всі завжди любили, а мене вважали помилкою молодості. Але ось на порозі мого дому моя сестра, яка стала мене у всьому звинувачувати

Мама мені все життя розповідала, що я була небажаною дитиною. Вона вийшла заміж через мене, була вагітна мною, от і довелося поставити “кінець” на своїй молодості.

А ось сестра моя стала бажаним малюком у сім’ї. Мені було три роки, коли вона народилася. А вона ніби це розуміла і росла примхливою та егоїстичною дитиною. Але батьки просто розчулювалися від її витівок.

Вона могла будь-якої хвилини вийти гуляти, могла будь-якої хвилини попросити гроші і цукерки. А мене тримали майже під сталінським режимом. Всі дивувалися її блакитним очам.

А далі мені довелося самій виживати. У школі я сама вибивала собі дорогу. І далі у дорослому житті було те саме. А їй усе було подано на золотому блюдечку. Аліса росла милою та красивою.

В 20 років я зрозуміла, що нічого не зміниться, просто зібрала свої речі та пішла з батьківського дому. Виїхала в зовсім інше місто. Вони мені не дзвонили. Дзвонила іноді я, а вони завжди відповідали надто холодно.

Далі я зустріла у своєму житті ідеального хлопця, і він покликав мене заміж. Я народила йому здорових дітей. А сестра моя Аліса так і не вийшла заміж, дуже їй не подобалися потенційні наречені.

Незабаром тато мій захворів. Чоловік мій досить успішний і Аліса прийшла до мене в гості і почала мені дорікати в тому, що я посилаю їм на місяць мало грошей. Почала розповідати про нашу сім’ю, про дитячі роки. Мовляв, вони в мене були.

Коли вона зрозуміла, що їй не вдасться мене розвести і поїхати з грошима, стала мене звинувачувати у всьому, у чому можливо.

Я ж і без того відправляла їм гроші щомісяця, але, мабуть, зовсім дарма! Вони мені в дитинстві і 50 копійок не давали на морозиво. Я ходила по хатах, чистила чужі печі, стежила за дітьми. У сім’ї все найкраще діставалося Алісі. Нехай тепер за батьками дивиться вона, нема чого до мене приїжджати раз на тиждень і затягувати гроші мого чоловіка.

Але все одно я відправила їм гроші і дуже велику суму… Але, сподіваюся мене ні більше не згадають.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!