Така ситуація. Приїхав я на дачу після трудового тижня, а на паркані моєму намальована біла смуга. Широка, помітна, здалеку видно. Навіщо намалювали? Що намагалися довести?

Запідозрив навіть, що діти розважаються, але де вони фарбу візьмуть? Сучасні діти кишенькові гроші витрачають осмислено. Виявилося, мій сусід постарався. Дід цей давно тут живе, і постійно, до міста тільки за покупками їздить. Колишній військовий він. Сам підійшов, сам і повідомив.

– Ти для чого це мені на паркані намалював?

– Просто у нас із тобою будинки крайні. Ти ж не бачиш, як тут вечорами хлопці ганяють від неробства. На мотоциклах розганяються, як дачники до міста поїдуть, і гасають вулицями. І я побоявся, паркан у тебе темний, ліхтарів нема. Вб’ється хтось.

Не посперечаєшся, правий сусід. Тут не до естетики, нехай краще біла фарба, ніж червона пляма. Тож нехай буде, гарна ідея.