Свекруха організувала собі свято за рахунок своїх синів
Про те, що у мами чоловіка цього року буде ювілей, забути було просто неможливо. Адже свекруха почала розповідати родичам, як вона хоче кудись піти на свій день народження ще під час святкування попереднього.
Як зараз пам’ятаю, як мама нарікала, що ніколи не відзначала день народження в якомусь «пристойному місці». Так свекруха називала кафе чи ресторан.
Всі ті роки, що я знайома зі свекрухою, я вважала, що відзначати всі свята будинку цілком влаштовує. Свекруха з ентузіазмом завжди закуповувала інгредієнти для салатів та запікала свою фірмову курку.
Список страв на святковому столі практично не змінювався. На будь-якій урочистості завжди був оселедець під шубою, і навіть торт завжди на святковому столі був один і той же.
Наші діти та племінники чоловіка завжди точно знали, що бабуся матиме той торт «з рожевими квіточками». Я багато разів пропонувала спробувати щось інше, але свекруха усі зміни в меню завжди категорично відкидала
А тут вона сама висловила ідею, що не хоче збирати гостей у себе вдома та накривати стіл. На свекруху це було зовсім не схоже. Але у всіх родичів ця ідея викликала лише захоплення.
За кілька місяців до урочистостей свекруха почала шукати заклад, в якому вона відзначатиме свій ювілей. Потім вона із захопленням розповідала, як ходила погоджувати меню та дивитися зал.
Ми з чоловіком за його маму щиро раділи. Навіть обговорили з дружиною дівера, що ніколи не бачили, щоб свекруха з таким натхненням чимось була захоплена.
Багато гостей свекруха не запрошувала. Нашу сім’ю, сім’ю дівера, ще була запрошена її старша сестра з чоловіком і сім’я племінниці.
Ми з сім’єю дівера заздалегідь обговорили, що подарунок даруватимемо грошима. Адже мама і так значно витратилася на організацію свого дня народження. Гроші будуть не зайвими.
Але яке було наше здивування, коли наприкінці вечора свекруха запропонувала сплатити рахунок своїм синам! Ось, мовляв, хлопчики давайте скидаєтеся, адже у мами сьогодні свято.
Судячи з округлених очей дівера, той такої каверзи від мами не очікував точно так, як і мій чоловік. Не можу сказати, що вартість банкету вийшла така вже непідйомна. Відзначали ми не в ресторані, а у звичайному кафе.
До того ж практично ніхто не пив. Усі приїхали на машинах. Випивала тільки сама свекруха та її сестра з чоловіком. Рахунок, який за підсумком вечора виставили ювілярці – це девʼять тисяч.
Але ж ми з чоловіком йшли на день народження! У нас із собою навіть таких грошей не було. Як і брат. Ганьбити матір перед рідною брати не стали. Чоловік розплатився із кредитної картки. Через день після цього дівер перевів чоловікові на картку половину витраченої суми.
Я ж сама пізніше бачила, як мама чоловіка, з явною насолодою, хвалилася сестрі синами:
-Ось, Тамарко, дивися, які у мене хлопчики молодці! Таке свято мені організували. І чого я раніше все вдома відзначала? Потрібно тепер завжди так!
Я, звичайно, чула, що в деяких країнах це цілком нормальна практика. І якщо тебе запросили на якийсь захід, то їжа, наприклад, може бути оплачена ініціатором банкету, а ось напої кожен обирає та оплачує залежно від своїх уподобань. Але в нас я з такою практикою ще ніколи не стикалася. Та й як мінімум, на мій погляд, такі речі слід обговорювати заздалегідь.
Невже, якби мама чоловіка сказала нам заздалегідь, що ось, мовляв, вона хоче організувати собі на день народження таке свято, то ми б їй відмовили з її хотілками? І ми, і сім’я брата могли сплатити навпіл все це застілля і ніякого неприємного осаду і близько не залишилося!
Як після цього наступного року приймати запрошення свекрухи на її черговий день народження? Знову виявиться, що наші сім’ї їй щось винні?