“Це для вас дорого, пані, йдіть собі!” – Ну і сервіс у вас у меблевому…

Досі гидко згадувати, хоча ні в чому я не винна. Я просто шукала собі кухонний гарнітур. Покупка мені не горіла, але міняти вже час, от і обходжу магазини, не меблі знайду, так каталоги погортаю, а може, якась ідея сподобається.

Заходжу в черговий, збираюся пройтися вздовж гарнітурів, а дівчатка на касі на мене втупилися, ніби я в них цю кухню зараз в кишеню сховаю і віднесу без оплати.

– Пані, це не для вас кухні, вони дуже дорогі.

Прикро, звичайно, що я такі враження справляю. Видно, в магазин потрібно не в легкій курточці машиною приїжджати, а йти по морозу в шубі до п’ят, тоді тебе нормально обслужать.

Загалом, не пішли ми ще від звички судити на вигляд про добробут іншої людини. А може, я консультант для когось багатого чи прямо з ремонту йду? Дорогі речі сьогодні показник не шуба та не тюнінговане обличчя, статус зовсім в інших речах.

Та й магазин — не опера, дівчата ці, зрештою, не зірки, вони тут працюють «подай-принеси» за копійчану зарплату. І платять їм за ввічливе обслуговування.

Я цілком могла собі дозволити кухню з їхнього салону. Причому і другу на дачу також. Але якщо їм не подобається мій зовнішній вигляд, не буду я нав’язувати себе. Якщо власник магазину вчить продавців хамити покупцям, нехай сам у себе кухні купує. А якщо ці дурні бояться продавати дорогий товар, то нехай сидять без відсотків. Це не мої діти ляжуть спати без шматочка м’яса за весь день, бо мати покупцю нахамила.

Були б розумніші, запросили б подивитися, розповіли, чому їхня кухня коштує кожної вкладеної копійки і як мені буде здорово з такими прекрасними меблями. А не заявляли, що тут дуже дорого.

Так, для них, продавщиць, це справді занадто дорого, але якщо я навіщось іду до їхнього магазину, значить, у мене є якась мета? Не просто так само я по меблевим розгулюю, зрештою.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!