– Ці гроші мені дали батьки. Чому я маю вносити їх до сімейного бюджету? – обурюється зять

Взагалі не розумію, що відбувається у сім’ї доньки, та й чи можна це назвати сім’єю. Знайшла собі хлопчика, який ніяк не звикне, що в тридцять років пора б уже подорослішати.

Я була категорично проти їхнього шлюбу, тому що бачила, що хоч за паспортом Олег і тридцять років, але поводиться він максимум років на чотирнадцять.

Хлопчик не народився із золотою ложкою в роті, але близько до цього. Батьки намагалися йому завжди і в усьому догодити, самостійності там нуль.

Йому в двадцять дев’ять років на побачення мама сорочки прасувала, а перед цим вона йому їх вибирала. Ну про яку самостійність тут можна говорити?

До того, як з’їхався з моєю дочкою, жив з батьками. Всю зарплату залишав собі, а речі йому купували батьки, годували синочка вони ж, за комуналку він не платив.

Я дочці одразу казала, що якщо вона хоче собі дитину, то нехай сама її народить, а не бере тридцятирічний замінник, але вона тоді сміялася з моїх слів. А ось тепер пожила із цим підлітком-переростком, зрозуміла, що це не смішно, це справжня проблема, яку треба якось вирішувати.

Живуть вони у квартирі доньки, але якщо до весілля дочка якось ще соромилася просити гроші у чоловіка, то потім постало питання про те, як складається сімейний бюджет.

Олег був дуже здивований, що тепер треба гроші віддавати дружині та якось фінансово брати участь у всіх витратах, тепер він не сам по собі.

Дочка спочатку хотіла віддати бюджет до його рук, але двох тижнів експерименту було достатньо, щоб зрозуміти неспроможність цієї моделі поведінки. Тепер усі гроші зберігаються у неї, вона купує продукти, речі для дому, оплачує рахунки, заправляє машину чоловіка, купує йому взуття та одяг.

Загалом робить все те, що він звик бачити, поки жив з батьками. Єдина відмінність, що на власні хотілки в нього немає грошей. Але, як я зрозуміла, його батьки вирішили виправити цей недолік і тепер постачають суою дитину грошима, які він витрачає на новий телефон чи ноутбук, або ще щось таке дороге.

І це при тому, що його машина, на якій їздить тільки він, ремонтується із коштів сімейного бюджету, іноді для цього доводиться включати режим економії, про яку Олег не думає.

Дочка каже, що спочатку не помітила, що у чоловіка новий телефон, доки не треба було щось там подивитися. І тут же постало питання, звідки в нього гроші.

Олег спокійно відповів, що батьки дали, ось він вирішив оновити гаджет. Що сім’я має більш насущні проблеми, він навіть не задумався.

– Ці гроші мені дали батьки. Чому я маю вносити їх до сімейного бюджету? – обурився він на претензії доньки.

Вони вперше так сильно посварилися. Зять не хоче розуміти, чому має віддавати гроші в сім’ю, а дочка не може йому пояснити, що в сім’ї немає моїх і твоїх грошей, вони всі спільні.

Батьки зятя на його боці, вони ж улюбленого синочка балують. Дочка з ними хотіла поговорити, але я відрадила, там нічого в головах вже не поправиш, надто довго вони Олега вони балували, тепер до старості так буде.

І найгірше, що Олега теж уже не переробиш, він так і свої інтереси ставитиме вище. Як від такого народжувати? У декреті із хлібом та водою перебиватися?

Раджу дочці розлучатись зараз, поки дітей немає. Вона молода, знайде нормального чоловіка, а Олег нехай повертається до батьків. Так усім буде найкраще.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!