У мене є старший брат. Різниця у нас у віці чотири роки. Брату зараз двадцять сім років. Звичайно, як у всіх дітей у дитинстві, у нас траплялися розбіжності та навіть бійки. Але загалом ми росли дружно.

До честі батьків можу сказати, що я ніколи не відчувала, що Сашу вони люблять більше за мене. Як власне, і у зворотний бік. У сім’ї у нас були у всіх довірчі добрі стосунки. Жодних ревнощів ні в кого я раніше не помічала.

Але так було рівно до того моменту, поки Сашко не вирішив одружитися. Це сталося два роки тому. Катя, братова дружина, з’явилася в нашому житті досить несподівано. Я тоді вчилася і жила в іншому місті. Про те, що брат надумав одружитися, я почула вперше від мами.

– Саша тут наречену свою приводив знайомитись! – У маминому голосі я тоді вперше почула невдоволення у бік Каті. Ось буквально тоді все почалося. Зустрічалися Катя і Сашко не довго, всього півроку, коли надумали одружитися.

Я потім у брата запитала під час особистої зустрічі, мовляв, чи не поспішають вони? Сашко тоді відповів, що готовий був одружитися вже після першого тижня знайомства, бо зрозумів, що Катя – та сама! Але Катя так швидко ставити штамп у паспорт не поспішала.

Мені вдалося познайомитись із Катею буквально за кілька днів до весілля. Мені вона здалася дуже приємною і милою дівчиною.

Вона всього на два роки мене старша. Виявилося, що у нас багато спільних тем та інтересів. Коротше кажучи, я була під враженням. Я від вибору брата могла лише порадіти.

А після весілля потяглися мамині нескінченні претензії на адресу Каті. Зі слів мами виходило, що Сашкові категорично з дружиною не пощастило.

Чуючи, як мама невтішно відгукується про дружину брата, у мене склалася враження, що  вона просто ненавидить Катю.

Вона постійно скаржилася мені, що Сашко бігає з Катею мало не як з дитиною. А сама Катя примхлива, все їй не те, та не це. І працювати вона не хоче, і готує так собі. А найстрашніше для мами, що Сашко «вічно йде у дружини на поводі».

А я тоді ще навчалася, і бачилися ми з братом вкрай рідко в той період. Я слухала всі ці мамині голосіння і повірити не могла.

Я буквально не впізнавала свого брата. Він ніколи таким не був, яким його тепер описувала мама. Та й Катя на мене справила зовсім інше враження.

Так минуло майже два роки. Я закінчила університнт і повернулася на свою малу батьківщину. І ось вирішила я, на тлі цього трешу, який мені стільки розповідала мама, сходити до брата та його дружини у гості. Чесно, я чекала тоді побачити щось зовсім інше.

Катя, як і раніше, була тією приємною дівчиною, з якою я колись познайомилася. Ось просто робота у неї із вільним графіком. І якусь частину вона зазвичай робить удома, а наша мама не вважає таке за справжню роботу.

Адже Катя не встає щоранку одночасно і не їде в офіс. Хоча при цьому заробляє Катя дуже і  дуже непогано.

Раніше мама мені розповідала, що «принцесі цій не догодиш нічим, від усього ніс верне». Насправді ж з’ясувалося, що Катя має моторошну харчову алергію на деякі продукти. Вона, наприклад, не може їсти рибу в жодному вигляді. І навіть якщо зайде до приміщення, де пахне смаженою рибою, їй уже стає погано.

Відповідно на будь-яких гуляннях, які так любить влаштовувати наша хлібосольна мама, Катя завжди уточнює з чого приготовлено ту чи іншу страву. Нікому ж не хочеться схопити напад задухи лише через те, що ти боялася засмутити чиюсь матір!

До речі, готує Катя «погано» з тієї ж причини. Вона не використовує деякі продукти, а ще не звикла додавати майонез у всі страви. А наша мама цього зрозуміти не хоче.

Ну і те, що брат «іде на поводу» у своєї дружини я теж побачила потім на власні очі. Коли мама спробувала (як я зрозуміла вже не вперше) образити Катю, брат за неї заступився. Що я вважаю цілком нормальним. Хіба чоловік не повинен захищати свою кохану?

Подивилася я на все це і дійшла висновку, що Каті зі свекрухою не пощастило. Коротше кажучи, з дружиною брата ми тепер найкращі подруги. Вона дуже хороша людина. А маму я ніяк не можу зрозуміти. Я її, звичайно, люблю, але її поведінку прийняти у мене не виходить. Сашко з Катею живуть чудово, у них все гаразд.

Але мама завжди шукає якісь приводи для причіпок. Хоча до появи Каті я її ніколи такою не бачила. Її ніби перевертень вкусив, і тепер вона свекруха-монстр.