Василь хотів віддячити своїм батькам і став їм допомагати фінансово. Вони спочатку не хотіли в нього нічого брати, але він наполяг. От тільки закінчилося все скандалом та зіпсованими стосунками

Василь став добре заробляти. І почав допомагати батькам, ще не дуже людям похилого віку. Батьку було 62, мамі – 56. Батько працював, а мама підробляла викладачем малювання в садку і займалася дачею: садила там усе, гарно облаштовувала. Разом із батьком, звичайно.

Трудилися вони як бджілки. І ось син вирішив взяти на себе турботу про батьків. А дружина його відмовляла, а він на неї накричав, мовляв, я допомагатиму – і крапка!

І ось цей син, Василь, почав щомісяця переказувати батькам суму пристойну. Вони спочатку не хотіли брати, але він наполяг! І палко сказав, що пам’ятає всі зусилля та жертви, які вони принесли для його освіти та виховання. А гроші завжди потрібні: багато всього треба купити для дому, для дачі, машину лагодити і обслуговувати треба, їжу, одяг гарний, всього не перерахувати.

І через півроку тато цього Василя пішов з роботи – йому набридло, що мало платять, командують ним, відповідальність набридла і взагалі він утомився. І мама пішла з роботи – вдома та на дачі багато стало справ.

Потім тато став випивати – нікуди себе подіти, він звик працювати в колективі! З мамою почав сваритися. А мама захворіла і почала вимагати уваги. І на курорт проситися, щоб Василь її супроводжував, – тато не в тому стані.

Довго розповідати, але скінчилося все скандалом та зіпсованими стосунками. І зараз на руках у Василя двоє старих людей – батьки страшенно постаріли. І ці люди похилого віку вимагають грошей.

А у Василя складне становище на роботі почалося. Але батькам не до цього – вони кричать, що їм мало уваги. Їм нема на що жити, нема чим зайняти себе, вони опустилися і деградували страшно. І між собою сваряться, а Василю дзвонять і скаржаться по десять разів на день.

Життя перетворилося на жах, а дружина пішла – батьки її ображали в сварках і звинувачували в усьому.

Допомагати треба тоді, коли людина безпорадна. Коли вона не може впоратися самс. В інших випадках досить подарунків – нерегулярних та необіцяних, добрих, щирих, але саме подарунків.

Регулярна допомога розбещує і веде до деградації. До вимог та конфліктів. І батькам стало гірше, а не краще в результаті… Даремно цей Василь не послухався доброї поради, але він хотів якнайкраще.

Ми всі хочемо якнайкраще. Але краще – прислухатися до голосу здорового глузду та до поради фахівця.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!