Тільки недалекоглядні уми можуть заперечувати важливість чоловіка в житті жінки. Правильно обраний чоловік – половина життєвого успіху. Але не всі вміють навіть вибирати, а про “жити в хворобі та здоров’ї” я взагалі мовчу.

Ірина познайомилася із чоловіком. Він помітив, як вона виходить із торгового центру та запропонував підвезти: на вулиці стіною лив дощ. Вона відмовилася. У машини до незнайомих людей вона не сідає. Але з цікавості подивилася, в яку машину сяде хлопець. Побачене вражало…

Через місяць вона випадково зустріне його майже в тому самому місці. Він скаже їй, що це доля і тепер їм точно треба дізнатися один одного краще.

У Ірини вже був кавалер – Іван. Він хотів перейти до розряду наречених, але Ірина, як говорили подружки, крутила носом.

Чому?

Справа в тому, що Івану батьки купили квартиру та авто, і працювати він збирався у їхній фірмі. Це означає нічого не робити, а гроші отримувати. Життя довге. Чи мало що воно готує? Ірині пристосуванець і ледар не потрібен.

У нового знайомого – Кирила – батьки жили у глухому селищі. Він сам всього добився. І житло, і квартира, і плани в нього були – наполеонівські!

Це Ірині сподобалося. Вона сама діяльна за вдачею і супутник життя їй потрібен такий же.

Вона почала багато часу проводити з Кирилом. І дізналася від нього секрет успіху: у фірму, де працював хлопець, привозили різні постачальники продукції на продаж. У тому числі – демонстративні зразки.

Він їх на свій страх і ризик вилучав та продавав. А клієнтам “штовхав” товар без зразків, користуючись своїм красномовством. Грошовий потік подвоївся.

“Але це злодійство!” – сказала Ірина. “Ці зразки – не для продажу, а для людей!” Але Кирило висміював її чесність.

Згадав стару приказку: “Тобі за кресленням чи щоб працювало? Люди купують товар зі знижкою в 40%, і їх, і мене це влаштовує. Не будуй із себе святу”.

Але Ірина віддалилася. Історія знає як закінчують такі люди. Вона не помилилась. Кирило незабаром одружився з її однокурсницею, у них народилися діти. Не життя, а рай! Величезний будинок, подорожі. Але все закінчилося відразу. Кирила посадили на 10 років. Ірина не стала вдаватися до подробиць. Це не її справа. Чула тільки, що дім та гроші конфіскували, а дружина з дітьми живе в однокімнатній квартирі зі своєю матір’ю.

Китайська притча

Сухопутній черепашці треба було перебратися на інший берег річки. Але мосту не було. У воді плавав скорпіон, і він запропонував їй свою допомогу.

“Знаю я таких, як ти. Повезеш і вжалиш”. Але скорпіон запевняв, що нічого такого і в думках у нього немає. Прохання – дрібниця. “Я тобі доведу, що ти помиляєшся на рахунок мене” – говорив він.

Черепашка вирішила, що заради суперечки він не жалитиме її і довірилася йому. Вона стрибнула йому на спину, і вони попливли. Вже залишалося трохи до берега, як скорпіон витяг своє жало і встромив його в черепашку.

“Ти ж обіцяв не жалити” – заплакала вона.

“Ну я ж скорпіон …” – тільки міг відповісти він.

Люди не змінюються навіть в ім’я великого кохання. А сукупність їхніх дій веде до певного результату. Навіть якщо кілька разів пронесе, “нагорода” все одно знайде свого героя.

Так що вам вирішувати – на чиїй спині плисти. Але краще вміти плавати самій.