Усвідомлення того, що я вийшла заміж за негідника прийшло лише тоді, коли рожеві окуляри та мрії про вічне кохання зникли. Коли я зустрічалася з майбутнім на той час чоловіком, в мене було відчуття: “О боже, який він класний!” Та з кожним днем почуття до нього згасали, а моє відношення тільки погіршилося. Причому чоловік сам винен у тому, що я та інші люди стали до нього так ставитися.

Він такий, що може образити навіть не розуміючи цього. Впевнена, що він навіть не помічає, як часто принижує людей. Він робив це ніби автоматично, відносно всіх: сусідів, батьків, друзів, і мене в тому числі.

Чим довше жила з чоловіком, тим краще розуміла його двобічну натуру. Він ненавидить всіх і кожного, але намагається приховати свою огиду до людини, якщо вважає, що вона буде корисною. Так було зі мною. Добре, що в мене розуму вистачило не народити від нього дитину, а то б так легко не відбулася.

Що хочеться сказати? Дівчата, не довіряйте сліпо своєму серцю. Воно часом помиляється. Вибирайте ще й з розумом.