Кілька років тому мій світ перевернуло з ніг на голову. У моєму життя з’явилася людина, заради якої я готовий був віддати все що маю, навіть життя. На світ з’явився мій син. Я полюбив його з перших секунд, ці маленькі рученята, красиві зелені очі, що так цікаво розглядали світ. Всі його рухи були такими милими, я не міг стримувати посмішки та сліз.

Два роки я виховував його разом із дружиною, у нас була щаслива сім’я. Чому була? Бо одного дня я дізнався, що наша “щаслива” сім’я це ілюзія побудована на брехні моєї колись коханої жінки.

Коли Давиду (сину) було 1,5 роки, в мене різко погіршився стан здоров’я. Загальна слабкість, незрозумілі симптоми, тож я вирішив негайно обстежитись, а раптом щось заразне, щоб дитина не постраждала. Коли здав аналізи, нервував дуже… все не міг ніяк дочекатися результатів. Та й краще, напевно, я б їх і не бачив. Аналізів я здавав багато і один з них показав те, чого я ніяк не очікував.

Як виявилося, я взагалі не міг ніколи мати дітей. Від цієї інформації в мене просто земля з-під ніг зникла. Я не хотів у це вірити, бо як же так? Ось же у мене є син… а потім я згадав, як всі казали, що він дуже схожий на матір, а на мене ні краплиночки. Тоді мені все й стало зрозуміло. Моя дружина обдурила мене, зрадила, використала і підклала мені чужу дитину…

Та найгірше те, що я Давидика люблю всім серцем, а на його матір тепер і глянути не можу.