– Яка нова посада, які відрядження? У тебе діти! – обурюється чоловік

Мені нарешті пощастило на роботі, мене поставили виконувати обов’язки начальника відділу, а якщо я добре зарекомендую себе, то ця посада залишиться за мною. Але задля цього доведеться попрацювати. Попрацювати по-більше, поїздити у відрядження, не такі вже й часті, проте раніше у мене їх не було.

Я поділилася з чоловіком радісною новиною про нове призначення, а замість похвали та підтримки почула лише обурені вигуки.

– Яка нова посада, які відрядження? У тебе діти!

Мене ця його остання фраза просто вивела із себе. Ось саме вже вісім років діти тільки в мене. Спершу старший, потім молодший.

Чоловік не має поняття, чим вони хворіли, чи є алергія, навіть не в курсі, в яку школу і в який дитячий садок ходять діти. Тому що раніше цим займалася лише я.

Чоловік максимум міг з ними ввечері годинку пограти, а потім все, потім тато втомився, йде займатися своїми справами, а ти крутись, як хочеш.

Гаразд, поки був декрет, я ще могла зрозуміти таку поведінку. Він працює і приносить гроші, я займаюся дітьми та побутом. Але зараз я вийшла на роботу.

Старший ходить у перший клас, молодший у садок. Дякувати Богу, що з лікарняними особливих проблем немає, діти не так уже й часто хворіють, а на крайній випадок у нас є дві бабусі-пенсіонерки, яких можна попросити з ними посидіти.

Поки я сиділа у декреті, ми жили дуже важко. Грошей вистачало впритик на необхідний мінімум, тому з декрету я вилетіла пробкою, коли з’явилося місце у яслах.

І тоді чоловік не заперечував, що виходжу на роботу. Він був за всіма руками. Тому що реально були потрібні гроші. І я стала працювати, не відволікаючись на лікарняні.

Зараз ситуація щодо грошей краща, звичайно, але все одно ми багато собі дозволити не можемо. Та навіть купити всій сімʼї зимові речі – це вже велика проблема, на це треба збирати.

Так що за варіант з підвищенням я вчепилася щосили. Мені потрібна ця посада, бо там більше платять, а це ще кар’єрне зростання, що теж непогано.

Так, доведеться більше працювати, так, доведеться їздити у відрядження, але воно того варте. Принаймні, у нас бюджет перестане тріщати швами через те, що старший виріс із черевиків.

Чоловікові я нагадала, що діти не тільки мої, тому нічого страшного, якщо він теж про них подбає, тим більше, що бабусі можуть допомагати, ну, там зі школи зустріти, з садка забрати.

Тож тут жодної трагедії я не бачу. Якби в мене чоловік отримував стільки, щоб нам вистачало, то я сиділа б і не рипалася, мені зайві обов’язки теж не в радість, але поки це наш шанс жити нормально, а не вираховувати судомно дні до зарплати.

– Взагалі, все життя було, що дітьми займається мати, а ти хочеш забити на сім’ю, перекинувши на мене свої обов’язки! – не заспокоюється чоловік.

Я не витримала і сказала, що якби він зі своїм завданням забезпечення сім’ї нормально справлявся, то питань не було б взагалі, а так обидвоє працюємо, значить, обидвоє і дітьми займаємося. А то я одна повинна і зобов’язана.

Розсварилися в дрож, тепер розмовляємо крізь зуби. Але якщо чоловік чекає, що я вибачатимуся за свої слова, то він сильно помиляється, я не вважаю, що в чомусь неправа, а ось він правий.

Розвів скандал на рівному місці, тепер винного шукає. Посидить із дітьми, поки я у відрядженні, не зламається, хоч поспілкується з ними ближче, йому це корисно.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!