Я квартиру завжди прибираю сама. Це корисно. Можна знайти час для прибирання. І дім любить, коли його утримують у порядку самі господарі.

Але у світлі недавніх подій я почала розмірковувати про хатню робітницю. Ні, наймати когось я не збиралася. Поки що сили є. І якось незручно, коли інша людина прибирає бруд за тобою… Але все-таки це чудово було б. Ото була б така сильна, владна самодостатня жінка. Чесна, відповідальна. Міцна, здорова. І це було б щастя – мати помічницю таку.

З цими думками я розглядала пилососи. Просто думала про хатню робітницю, ось про таку, як я собі уявляла. І тут же я почула гучний владний голос:

“Ось цей пилосос найкращий! Це я вам як хатня робітниця кажу!”.

Я озирнулася: стоїть пишна брюнетка, така гарна. Яскрава. Очі сині. Сильна! У спортивному костюмі Як я собі уявляла.

Це була хатня робітниця. Справжня. Вона приїжджає машиною і наводить чистоту. Хімія своя! Ганчірки свої. Ось вам візитівка, дзвоніть, якщо що! Я завжди прийду на допомогу. І все налагодиться.

Звичайно. Звісно, ​​налагодиться.

Гарні люди поряд. Просто треба про них думати, от і все. І подумки кликати. Вони завжди поряд.
І це була хороша подія, тож я вам і розповідаю про неї. Бо розповідати треба про добрі події. Тоді й інше поступово налагодиться…