Вирішив здавати квартиру й сто разів пожалів… краще б я цього не робив
Так вийшло, що мені у спадок дісталася гарна квартирка у спальному районі Львова. Тож я вирішив здавати її в оренду, щоб і не пустувала, і якась копійка капала.
Через тиждень після здачі квартири до мене зателефонувала поліція. Як виявилося, орендар влаштував галасливі посиденьки. Сусідка прийшла втихомирити хуліганів, але у відповідь отримала два важкі удари в обличчя і один у груди. Її відвезли на швидкій. Довелося кухонного бійця виселити. А сусіди вже зненавиділи мене всім серцем.
Наступного разу думав, більше такого не допущу, вирішив здати квартиру студентам. Якщо коротко, то другого дня вони влаштували пожежу. Розкурили якийсь кальян і чи що, сам не збагну, й гарячим його поставили на лінолеум, той спалахнув. Студенти помітили полум’я запізно і почали гасити його абияк. Так, що квартира не згоріла, але затопили квартиру жінки, яка мешкала поверхом нижче. Таким чином у мене мінус одні мешканці та плюс ще один озлоблений сусід, а ще понівечена підлога.
Без передоплати
Та я все не здавався й вирішив продовжувати пошуки ідеальних орендарів. Знайшов… на свою голову. Молода пара, хлопець та дівчина дуже просили пустити пожити без передоплати. Заливали у вуха, що в них якийсь складний період у житті. Дуже складна ситуація і очима матері клянуться, але до кінця місяця сплатять все і навіть за два наступні місяці. Пошкодував. Пустив.
До кінця місяця приїхав перевіряти їхнє життя-буття. Двері відкриті. З квартири винесли все: меблі, сантехніку, газову плиту, холодильник, люстри, навіть радіатори зняли та поставили заглушки. Сусіди бачили все, але мені не повідомили – затаїли злобу через минулих мешканців…
З того всього зробив висновки, що квартирна справа, то не моя стихія. Житло продав, гроші поклав на депозит. Сподіваюсь сусідам пощастить хоч цього разу…