Ми сина з 20 років тероризували, як з армії повернувся: одружись! Внуків заводь нам! Справа в тому, що в нашій молодості так прийнято було, після армії одружуватися майже відразу, в ідеалі на дівчинці, яка чекала.

Я на чоловіка чекала. І мені не подобається, що нинішнє покоління до сорока років бовтається, називаючи себе молодими людьми, пускає на вітер і здоров’я і сили. І можливість отримати підтримку від батьків, поки ті ще можуть і за бажання підтримати.

Син упирався до 33-х, це нам із чоловіком уже шостий десяток йшов. І то після зальоту одружився. Так ми наречену його обіймали-цілували, такі раді були, що онучок з’явиться!

Та й невістка до душі припала. Вдома чисто. В’яже. Готує.

За одягом вміє доглядати, а як пече! Навіть у декреті без грошей не сиділа, тортики в неї на замовлення, тістечка… Я таких і не бачила, загодувала нас солодощами.

Ми натішитися не могли: молоденька, господарка красуня.

Син здавався задоволеним, а невістка, коли онучці було три роки, повідомила, знову на дитину чекає. Треба ж і хлопчика!

І хлопчика народила. Вони з сином уже й розширюватись почали. Ми тільки раділи. Але незабаром до кінця декрету невістка повідомила про третю вагітність.

Тут я вже занервувала: зарплати чоловіка на всіх не вистачає. А потік власних замовлень невістка скоротила: не встигає з двома малюками, кілька разів переплутала начинку, один раз з термінами не впоралася — і ось вже клієнтів поменшало, у маленькому містечку помилок не пробачають.

Син, звичайно, намагається, але він простий роботяга. І навіть якщо взагалі перестане спати, дохід не збільшить.

Невістка, зрозуміло, вивчила закони, розібралася з усіма пільгами та виплатами, вибила якісь субсидії від держави. Але вона не поспішає роздавати гроші, та й правильно, головою теж треба думати. Але економна наша дбайлива невістка мене почала бісити.

Одяг для дітей лише на розпродажах, що залишилося, або взагалі поношений безкоштовно забирати їздить. Лікарня лише безкоштовна. Я хапаюся за будь-який підробіток, щоб хоч взуття дітям купити зручне, щоб ноги не зіпсували.

Нещодавно запитали, що до новорічних свят купити? Так у списку, що нам скинули, навіть цукерок не було, тільки всякі шкарпетки, присипки тощо, що безкоштовно не можу знайти.

А тим часом народився третій, потім четвертий.

І невістка губи дме: п’ятого хоче, а чоловік проти.

Звичайно, проти, він взагалі далі не думав. А тут п’ятого, куди? Чим більше дітей, тим менше грошей на одного, невістці вже добре за 30. Хоч би про здоров’я подумала! Чи про те, де працюватиме, знову тортики? А якщо у чоловіка серце не витримає навантажень?