Здається, моя свекруха вже просто не знає, до чого ще причепитися. Раніше вона пил намагалася знайти все по кутах лазила, а тепер знайшла оригінальнішу фішку.

Ось чого ще деяким свекрухам не вистачає? Ну, радуйся ти, якщо твій син щасливий! Але ні, треба ж невістку довести. А найвірніше – це довести, що вона по чужих ліжках скаче. Це ж одразу шах і мат!

Те, що мама чоловіка вважає, що всі жінки зобов’язані зраджувати її син розповів мені сам.

Першими питаннями, які мама ставила йому, коли дізнавалася, що він з кимось зустрічається зазвичай були: скільки в неї дітей і зі скількома чоловіками вона встигла пожити.

Погодьтеся, дуже оригінальна анкета для першої співбесіди. Але я в цьому квесті вигравала за всіма параметрами. Нам із чоловіком було вже пристойно років, коли ми почали зустрічатися. Йому двадцять сім, а мені двадцять вісім.

У мене вже є своя квартира, у чоловіка теж. Після весілля обзавелися машиною. Робота в обох стабільна, освіта хороша. Батьки теж пристойні люди.

До речі, все це колись у мене запитала тоді ще майбутня свекруха. Тут причепитися нема до чого. Ми одружилися і щасливі. Але ж такого бути не може! За логікою цієї дивної жінки в мені має знайтися хоч одна вада. І вона її собі вигадала. Якщо я вся така ідеальна, то я її синові маю зраджувати!

І свекруха вирішила, мабуть, покласти своє життя на вівтар правди. Вона вирішила довести синові, що він сліпий і не розгледів мою справжню натуру.

Перше, що було донесено до мого чоловіка, це те, що я з якимсь чоловіком катаюся містом. Точно було повідомлено день, час та місце, де я була помічена. Благо, чоловік знає про мою роботу набагато більше, ніж його мати.

Я працюю на посаді заступника керівника. Мені службовий автомобіль не світить. Але мій шеф чудовий мужик і часто, відправляючи мене вирішувати якісь питання, дозволяє користуватися його машиною та особистим водієм.

А буває й так, що доводиться мотатися до обласного центру чи сусіднього міста. У таких випадках водій начальника відвозить мене безпосередньо додому, тому що робочий день на той момент уже встигає закінчитися.

Чоловік тоді просто з мами посміявся. І попросив її безглуздям не займатися.

А тут влітку не знаю, що вже на мене найшло. Знаєте, буває таке, що вирішуєш з понеділка почати нове життя. Я вирішила почати бігати у вихідні в парку. Благо парк від нашого будинку за два кроки. Чоловік працює по змінах і вихідні у нас рідко збігаються. Тому, звісно, ​​бігала я одна.

Десь через пару тижнів я випадково спіткнулася. На щастя, поряд зі мною на той момент повільно бігала літня пара. Вони мені допомогли підвестися.

Так я познайомилася із парою пенсіонерів. Тамара Григорівна та Пилип Олексійович щодня з ранку виходять на легку пробіжку. Вони хоч і пенсіонери, але спортсмени.

Тож у вихідні у мене тепер є компаньйони для пробіжок. Іноді вони ще беруть із собою свого онука Колю. Колі чотирнадцять, але він дуже високий хлопчина.

Не підозрюючи про крамольні думки своєї матері, мій чоловік навіщось розповів їй про моє нове хобі. І хто б міг припустити, але вона поперлася наступні ж вихідні стежити за мною!

Вечір, я сиджу вдома, ні про що не здогадуюсь. З роботи повертається дуже злий чоловік. Почав кричати на мене і вимагати пояснень. Я його за час нашого знайомства ще ніколи не бачила. Тільки за кілька хвилин мені вдалося заспокоїти його і попросити пояснити, з чого це я підозрююсь у зраді.

Чоловік пояснив. Виявилося, що мама «цілком випадково прогулювалася в парку» і бачила, як я «з якимись хлопцями по кущах бігаю».

Наступного ранку я познайомила чоловіка з усім шановним сімейством. Після цього на винос мозку чекав уже свекруху. Чоловік поставив їй умову, що якщо вона ще хоч раз йому щось почне про мене розповідати, то він з нею більше не спілкуватиметься, ніколи.

Минуло вже два місяці, і поки що від неї не слуху ні духу. Здається, жорсткий ультиматум чоловіка на неї таки подіяв!