Свекруха вимагає, щоб я і дочка перед нею вибачилися, хоча за фактом вибачатися нема за що. Дочка просто сказала, що не має наміру більше вислуховувати хамство у свій бік, а я її підтримала.

Мої стосунки зі свекрухою були все життя на межі скандалу, хоча я сама по собі дуже спокійна людина, мене проблематично вивести з себе, але свекрусі це вдавалося й не раз.

І щоразу, коли вона мене доводила, вона перекручувала ситуацію так, що це я виявлялася винною. Спочатку я обурювалася, намагалася комусь щось доводити, але потім зрозуміла, що це марно.

Тепер я просто ігнорую випади свекрухи стільки, скільки можу, а потім по півроку з нею не спілкуюся, заспокоюючи розхитані нерви. Із онукою у бабусі стосунки були нормальні, бо Оксана з бабусею майже не спілкувалася. Не любителька у нас свекруха поратися з дітьми.

Та й не перетиналися вони майже. Нам пощастило, що ми живемо зі свекрухою у різних містах, переїхали майже одразу після народження доньки, коли чоловікові запропонували добру посаду.

Мене свекруха почала діставати телефоном, а з онукою майже не спілкувалася. На літо до себе не кликала і взагалі щонайменше брала участь у житті Оксани.

Нині дочці п’ятнадцять років, і вона вже сама змогла переконатися, що собою являє бабуся Світлана. Тепер свекруха вимагає від Оксани вибачень, а та не хоче спілкуватись із бабусею взагалі.

А почалося все з поїздки до свекрухи у гості. У нас була відпустка, у дочки канікули, от свекруха і запросила нас приїхати і відзначити минулий день народження.

Мені її така увага була дуже зрозуміла. Знову крутитиме сина на гроші і питиме з мене всі соки, треба ж якось розважатися.Але й відмовитися здавалося б неввічливим, хоча краще відмовилися б, менше нервів витріпали. Але заднім розумом усі міцні, і я не виняток.

Так що приїхали ми до свекрухи, привели себе в порядок під її голосіння, що я поправилась, а чоловік, навпаки, весь змарнів і сіли за стіл.

Тут любляча бабуся звернула увагу на онучку. А точніше на те, як Оксана їсть, хоча дитина харчується цілком нормально, і в неї немає проблем із зайвою вагою.

– Куди ти собі ще салат підкладаєш? І так уже корівка вимахала. Тобі б скинути кілограмів десять, а ти ще щоки нажираєш!

Чудове зауваження від бабусі внучці, яку вона кілька років не бачила? Та ще й у таких виразах, заслухатися просто.

Дочка до такого звернення не звикла, тому впала в ступор і просто мовчки дивилася на бабусю, яка заткнулась і не подумала.

– А ви куди дивитеся? Вона вже скоро розміром із бульдозер буде, а ви їй дозволяєте їсти все підряд, – перекинулася на нас свекруха.

В цей момент дочка встала з-за столу, на запитання, куди це вона пішла, сказала, що далі це хамство слухати не збирається, і пішла до кімнати, яку свекруха нам відвела. А свекруха почала обурюватись, що наша дочка ще й дуже погано вихована.

– Ну, синові ніколи, вона все на роботі, а ти чим займаєшся, раз на дитину часу не вистачає? – переключилася свекруха вже саме на мене.

Я проігнорувала її випад, теж встала і пішла за дочкою, дізнатися, як вона почувається, залишивши чоловіка самого розбиратися зі своєю матір’ю, у якої з віком з головою стає все гірше.

Дочка сиділа і плакала в кімнаті, а потім заявила, що хоче поїхати, попросивши купити їй квиток на поїзд. Я вирішила, що поїду з дочкою, а чоловік як хоче.

Я вийшла, сказала чоловікові, що ми збираємося їхати, на що свекруха почала голосити, хапатися за серце і зображати ридання. Мовляв, ми її образили.

Чоловік бігав навколо мами, а я з дочкою поїхала в готель, попередивши чоловіка, де ми будемо і коли поїдемо. На ранок ми з дочкою поїхали додому.

Чоловік приїхав через три дні, бо весь цей час свекруха зображала активне вмирання, а він не міг зрозуміти, чи грає вона чи ні.

Жодних розбірок у нас із чоловіком не було, тему його матусі ми давно вже обговорили і все для себе вирішили, тому тепер я просто поставила його перед фактом, що більше не йтиму з нею на мирові і їздити до неї не збираюся.

Свекруха з’явилася десь за тиждень. Зателефонувала і заявила, що все ще чекає на вибачення, а ми щось не поспішаємо.

– Ви повинні переді мною вибачитися, я таки літня людина! Я готувалася, чекала на вас, а ви мені в душу плюнули і поїхали!

Тут ще питання, хто комусь у душу плюнув. Але пояснювати це свекрусі я не стала. Закинула її телефон у чорний список, як давно й хотіла, і більше з нею не спілкуватимуся. Оксана, звичайно, про бабусю Свєту тепер і чути не хоче.